2006 року в Україні було запроваджено особливе свято — День вишиванки. 

Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету, запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, а й викладачі. З роками свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора, прихильники України.

  Датою урочистості було обрано третій четвер травня.

Цікаві факти про вишивку

• Техніка вишивки хрестиком стала популярною лише у XIX ст.
• До 1860 року в Україні були такі види швів: низинка, верхоплут, козлик та інші. Хрестик прийшов до українських вишивальниць з Європи. 
• Українські вишивальниці мають власне професійне свято - 4 грудня, свято Варвари. Саме з цього дня розпочинали вечорниці, де разом вишивали.
• Вишиванка не була повсякденним одягом українців. Сорочки для буднів так і називалися “буденками”. Вони не прикрашалися.
• Нитки для вишиванок у техніці “білим по білому” готувались три роки. Їх розстилали на березі річок у найбільшу спеку і  під дією 4 стихій (вода-сонце-повітря-земля) пряжа природно вигорала до білосніжного відтінку.
•  Дівчата навчались вишивати з 5 років. Юна рукодільниця уміла оздоблювати одяг найпростішими швами.
• День Вишиванки відзначають у 60 країнах світу. 
• Колір ниток для вишивки закріплювали тістом, використовували природні фарби у вигляді відварів, настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів. Термічна обробка у поєднанні з опарою закваски фіксували відтінок на віки.
• Чорні вишиванки одягали виключно чоловіки. Сині вишиті сорочки були у гардеробі жінок, які не мали дівтей, або дівчаток до 12 років.
• Іван Франко носив вишитий одяг у поєднанні з класичними піджаками, камізельками, тренчами.