26 квітня в Україні та світі вшановують пам’ять про одну з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства. 40 років тому аварія на Чорнобильській АЕС змінила долі мільйонів людей, накривши їх крилом безжалісної радіації.

Художні книги про Чорнобиль несуть у собі яскраві переживання та нагадають: щоб подібне лихо не повторилося у майбутньому, історію Чорнобильської трагедії забувати не можна!

А ще є спогади безпосерелніх учасників тих подій, чорнобильців Кам’янського району, зібрані в книзі “Бійці невидимої війни” - своєрідне нагадування людям про те, що вони не мають права стирати з пам’яті уроки, які винесла Україна з Чорнобильської трагедії, забувати мужніх і відповідальних людей, які носять горде звання “Ліквідатор”.

В кінці грудня 1986 року для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, був призваний Володимир Федорович Шкода. Групу мобілізованих спочатку направили до Білої Церкви, а потім в с Поліське (нині — одне з багатьох мертвих поселень Зони відчуження). Як військовослужбовець запасу він проходив службу у складі військової частини №73413 Донецького полку громадянської оборони і три місяці, з 29.12.1986 по 09.03 1987 року, перебував на військових зборах.

Працював дозиметристом-регулювальником на ПуСО Лілев, розташоване за 3 кілометри від Чорнобильської атомної станції. На цьому об"єкті відмивались від радіактивного бруду автомашини та інший транспорт, що виїжджав за межі зони відчуження. Техніка, яка мала високий радіаційний фон, особливо "фонила", направлялась на "могильник" для захоронення.

Як водій автомобіля АРС 157 "ЗІЛ" доставляв грузи до зруйнованого реактора. "Перебувати біля 4 енергоблоку можна було не більше 20 хвилин. Кожен виїзд - це певна доза опромінення, яку практично не вимірювали, але люди і техніка обов"язково проходили санітарну обробку. Планові й непланові викиди радіації ліквідатори відчували на собі: нестерпний головний біль, нудота, ломота в тілі, особливо в кістках.

Був молодий, всього 21 рік, і про небезпеку не думав. Було не страшно, більше цікаво все побачити. Часом старші чоловіки стримували, щоб менше вештався де не треба.

Особливо врізались у пам"ять покинуті чепурні сільські будинки, безлюдні і вулиці і тиша. Все це називали "мертва зона".

А ще "рижий" Чорнобильський ліс - ділянка соснового лісу, близько 10 км², в безпосередній близькості від Чорнобильської АЕС. Там дерева взяли на себе перщий потужний удар, найбільшу частку викиду радіоактивного пилу під час вибуху реактора 26 квітня 1986 року. Радіоактивний пил «пофарбував» хвою в цегляний колір. Ті руді хвоїнки були особливо небезпечними. Ночами можна було спостерігати світіння загиблих дерев".

За сумлінне виконання обов’язків, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС В.Ф.Шкода, нагороджений Почесною грамотою за підписом командира військової частини №73413 В.Дубінця, медаллю "Захисник Вітчизни", знаком "Ліквідатора аварії на ЧАЕС".

 Тисячі людей свідомо йшли на ризик, щоб зупинити поширення радіації, врятувати мільйони життів.

До 40-роковин Чорнобильської катастрофи в бібліотеці Телепинського ліцею представлено виставку "40 років болю і надії"

 Змінюється світ - змінюються бібліотеки. Інформація стає однією з головних людських цінностей та основним ресурсом майбутнього. 
 Шкільна бібліотека виконує особливу місію – збирає, зберігає, надає  доступ до інформації та є надійним орієнтиром для своїх користувачів.
  Заняття "Розмалюю писанку, розмалюю", проведене для  вихованців старшої групи дошкільного підрозділу Телепинського ліцею було змістовним,  пізнавальним і цікавим завдяки майстерності вихователів та використаню матеріалів та інформації, отриманої від бібліотеки.

 Сьогодні першокласники та їх класний керівник Чубук А.М. завітали до бібліотеки Телепинського ліцею, щоб знайти відповідь на запитання: "Чому потрібно читати книги?"
  Про те, що читання розвиває мову, мислення, допомагає пізнати  світ, збільшує запас слів, вчить висловлювати думки, розуміти інших людей - діти вже знають. А ше книги стимулюють фантазію, вчать мислити образами, надають інформацію, навчають, розвивають, виховують, у скрутну хвилину допомагають віднайти спокій і духовну рівновагу. Можна знайти багато причин для того, щоб читати. Попри бурхливий розвиток науково-технічного прогресу, роль книги і читання в житті людини неоціненна! 
 Співпереживати героям книг, хвилюватися, сумувати і радіти разом з ними, занурившись з головою в читання, можуть не всі. Та тих, хто цього навчиться, чи вже навчився, чекають незабутні хвилини насолоди! 
 Книги - це задоволення, яке завжди поруч!

  #ТижденьЧитання#БібліотекаТелепинськогоЛіцею#BeBook

   "Скільки мов ти знаєш - стільки разів ти людина" Йоганн Гете.
Тиша в бібліотеці? Не зовсім! Сьогодні у нас панувала особлива енергія - енергія знань!
Дев'ятикласники Телепинського ліцею, разом з учителькою англійської мови Монзуль С.Л.,  завітали до читального залу бібліотеки, щоб зануритися у світ книги. Вони ознайомились з серією англомовних видань, які містять  історії про пригоди відомого детектива Шерлока Холмса та його друга доктора Джона Ватсона. Книги наданіволонтерською  британсько-українською ініціативою  #BeBook, 

  В сучасному світі знання мов - ключ до успіху!  Читати Данте італійською, Шекспіра англійською,  Шевченка українською - це зовсім інший рівень емоційного сприйняття, ніж через переклад. 
  Пишаємося нашими дев'ятикласниками, які обирають саморозвиток та впевнено крокують до підкорення нових вершин!
   Ви все ще чекаєте слушного моменту, щоб відкрити книгу англійською? Час настав прямо зараз! 

   19 березня Україна вітає з днем народження одну з найвидатніших поетес сучасності - Ліну Костенко. Їй виповнюється 96 років! Її слово залишається живим, актуальним, сильним навіть через десятиліття. Її творчість, пронизана любов'ю до України, сьогодні звучить особливо гостро і щиро. З цієї нагоди, для проведення конкурсу читців і флешмобу #ЛінаЩасливіЖитиПоруч, до бібліотеки Телепинського ліцею завітали учні 6-9 класів.  Діти переглянули виставку "Я вибрала долю собі сама", слухали вірш "Люблю твій степ і подих твого степу..." в авторському виконанні, пісню на слова Ліни Костенко "І все на світі треба пережити",  ознайомились з  найяскравішими сторінками життя поетеси, майстерно читали вірші. Учні 1-5 класів в читальному залі бібліотеки відвідали фотозону "Крила поезії". У творчості Ліни Василівни Костенко кожен може знайти щось для себе, для душевної рівноваги, для наповнення, для відновлення, для життя! Многоя літа, пані Ліно! Захоплюємось! Неймовірно шануємо! Щасливі жити поруч!!!

  

 

   Сьогодні,19 березня,  свій 96 день народження відзначає легендарна українська поетеса Ліна Костенко. Її поезії — це сила, правда, душа українського народу.

   “Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох” - ці  рядки поезії Ліни Костенко про Тараса Григоровича Шевченка, власне, стосуються і її самої… Бо саме вона  “в часи безвір’я повертала людям віру у слово, а також такі поняття, як гідність, національна чecть і самоповага”. В бібліотеках багатьох українців  є книга Ліни Костенко. І найцитованішим сучасним українським письменником є теж вона! Вона була, є і завжди буде“альтернативою всякій неправді”. В наш  тривожний час, коли ходимо понад прірвою, маємо все ж  привілей - жити в  епоху та надихатися словом  Ліни Костенко.
З днем народження, Ліно Василівно!!! Многая літа! 

  

   10 березня - День Державного гімну України. 

  У 1862 році Павло Чубинський написав патріотичний вірш, який невдовзі поклав на музику композитор Михайло Вербицький.

  Вперше пісня «Ще не вмерла України» була виконана 10 березня 1865 року в Перемишлі. Твір  прозвучав як фінальний номер концерту, присвяченого пам'яті Тараса Шевченка.

  Офіційно музичну редакцію Гімну України було затверджено 15 січня 1992 року, а закон про текст - 6 березня 2003 року.

 Постанову про щорічне відзначення 10 березня Дня Державного Гімну України Кабінет Міністрів ухвалив 7 грудня 2021 року. 

 З Днем Державного Гімну, Україно! Гімн – не просто музика, він звучить у кожному українському серці, на кожному передовому рубежі, на кожному клаптику нашої землі, що виборює свободу. Дякуємо всім, хто захищає право співати ці слова під мирним небом! 

   Співаймо разом! Борімося! Поборемо! Переможемо! 💙💛

   https://www.youtube.com/watch?v=S5Hf6m07uV8&t=25s

 Шевченківські дні в Україні, 9 та 10 березня, роковини дня  народження (09.03.1814) та смерті (10.031861) Тараса Григоровича Шевченка.

 Бібліотека Телепинського ліцею запрошує своїх читачів долучитися до вшанування пам’яті великого сина українського народу, поета зі світовим ім’ям, художника, мислителя, людини, чия творчість і сьогодні єднає покоління, чиє слово актуальне і донині: «Борітеся - поборете!», «Учітесь, читайте, і чужого научайтесь, й свого не цурайтесь». Завітайте  в бібліотеку  для  перегляду книжково-ілюстративні виставки,  оберіть книги для читання. В ці дні в книгозбірні звучатиме пророче слово Кобзаря, його поезія та пісня. Запрошуємо шанувальників українського слова долучитися до спільного вшанування великого Генія!

  

   155-років від дня народження Лесі Українки
 
 Тендітна дівчинка з ніжною душею й усіма ознаками геніальності народилася 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинському. Її мати - Олена Пчілка, письменниця й активна учасниця жіночого руху, дядько - Михайло Драгоманов, учений і громадський діяч. Родинне середовище сформувало її національну свідомість, широту інтелектуальних інтересів, дало блискучу домашню освіту. В чотири роки - навчилася читати, в 9 - уклала свій перший вірш, в 19 - написала підручник «Стародавня історія східних народів», опанувала понад десять мов. В юному віці обрала собі псевдонім - Леся Українка.

 А ще поетичні збірки «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», драматичні поеми «Кассандра», «Камінний господар», «Бояриня», ⁠драма -феєрія "Лісова пісня", ⁠численні переклади творів європейської класики. Разом із чоловіком Климентом Квіткою записувала й досліджувала народні пісні.

  Леся Українка - подих свободи, сміливість бути собою, натхнення, яке живе в українському слові та серці кожного, хто любить свою країну.

 

     Сьогодні день, який назавжди розділив наше життя на «до» і «після». День, коли світанок приніс не надію, а вибухи. День, коли страх і невідомість увірвалися в кожен дім. 
    Сьогодні не просто дата.  Сьогодні - день пам’яті, день вдячності, день гідності. Ми боремося і  ми вистоїмо, не здамося, не зламаємося! Бо ми — українці.
   Слава Україні! Героям слава!