Сьогодні День пам’яті жертв Бабиного Яру – одного з найжахливіших символів Голокосту, найбільшого інтернаціонального цвинтара в Україні. У Бабиному Яру покоїться прах нашого земляка Олександра Погорілого.

Олександр Погорілий (Олесь Весняний) (*1919 - 1942) - український поет-націоналіст, педагог. Сім’я Погорілих, батько - Погорілий Петро Кирилович,  мати - Бабій Марія Іванівна (1884 р.) з трьома синами Миколою (1914 р.), Степаном (1918 р.) і Олександром (1919 р.) проживали в селі Телепине на кутку Довгалівка. Олександр Погорілий навчався в Телепинській школі. У 1935 році, підробляючи писарчуком у сільській раді, у документах «збільшив» свій вік на два роки і в 15 років став студентом I-го курсу Київського державного університету. На канікули завжди повертався до отчого дому в с. Телепине. 1938 року написав поезію «Учительці»: «Насті Федорівні Діхтяр – моїй учительці, що посивіла в тюрмі за націоналізм – присвячую».

«... – Ви навчали, щоб ми, як Тарас,

Покохали свою Україну,

щоб для неї жили, – Ви не раз

нам казали... І я материну

Вашу мову навіки зберіг

 І несу її в серці гарячім –

Я б забуть і тоді Вас не міг,

Коли б роки забуть міг дитячі!..»

Олександр Погорілий (Олесь Весняний)  - активний діяч антифашистського підпілля ОУН у Станіславові і Києві, засновник і керівник революційної української націоналістичної організації (РУНО) в січні 1942 року. Загинув у катівні гестапо міста Київ. Покоїться у Бабиному Яру.